Інтеграція віртуальної та доповненої реальності у мистецтво

Мета статті – дослідити трансформацію мистецьких практик під впливом віртуальної і доповненої реальності. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні діалектичного методу, що дає змогу розкрити специфіку віртуальної/доповненої/змішаної реальностей крізь призму діалектики взаємодії техніки і людини. Наукова новизна одержаних результатів полягає в аналізі сутності трансформації мистецьких практик під впливом віртуальної і доповненої реальності, зокрема введено в науковий обіг дані про мистецькі проекти із застосуванням інноваційних технологій доповненої і змішаної реальності як виразний приклад інтеграції останніх в мистецтво. Транскордонність розглянуто з двох точок зору – конвергентності мистецтва і його реконструкції. Констатовано, що втілення проєктів з використанням технології AR та VR у даний момент неможливо без відповідного матеріально-технічного забезпечення та навичок комп‘ютерних технологій. Розглянуто опосередкованість трансляції та сприйняття культурного досвіду цифровими пристроями, що визначають новий технологічний формат інкультурації особистості. Висновки. Дані зміни впливають на всі сфери життя суспільства, стираючи просторово-часові межі і залучаючи людину в інтерактивний процес творчості. Мистецтво найбільш динамічно реагує і відбиває всі зміни в суспільстві, а сучасні заклади культури змушені враховувати дані тенденції і на цій основі формувати стратегії розвитку і взаємодії з різними зацікавленими групами на основі застосування технологій віртуальної (VR), доповненої (AR) реальності. Відмінністю віртуального мистецтва від інших різновидів художньої діяльності з використанням комп‘ютерних технологій полягає в тому, що його основа – не репрезентація, а комунікація. Відтак, численні творчі проєкти, реалізовані з допомогою доповненої і змішаної реальності, демонструють активне використання технологій у мистецтві, у процесі створення кінофільму, віртуальних виставок та ін.