Монументальний живопис у мурованих католицьких храмах Східної Галичини у другій половині XVIII ст. Топографія, композиційні типи та техніки ілюзіоністичного живопису

Мета роботи. Здійснити аналіз композиційних типів, топографії, прийомів та технік, які застосовувалися при формальному вирішенні настінних композицій у католицьких храмах Східної Галичини у другій половині XVIII ст. Методологія дослідження полягає в застосуванні мистецтвознавчих методів стилістичного аналізу та загальнонаукових методів аналізу, синтезу, індукції, дедукції. Наукова новизна дослідження полягає у аналізі прийомів та технік, які застосовували галицькі майстри у другій половині XVIII ст. для реалізації настінних композицій, що часто носили інтерпретований характер, адаптований до місцевих мистецьких традицій. Ці дослідження можуть бути використані при проведенні атрибуції збережених зразків монументального живопису. Висновки. Монументальне малярство в Речі Посполитій, зокрема й в Галичині, розвивалось у контексті мистецьких тенденцій країн Західної та Центральної Європи. Хронологічно, процес розвитку монументального малярства на теренах Галичини охоплював межі від 30-х років XVIII ст. – до кінця XVIII ст. Щодо формальних ознак монументального живопису, то на території Речі Посполитої найбільш поширеними були три композиційні типи поліхромій: місцевий різновид італійського «quadro riportato», ілюзіоністичний та панорама. Основою першого є спосіб розміщення зображення на площині склепіння, обрамленого імітованою чи ліпленою рамою, другий базується на квадратурі та інших прийомах та техніках ілюзіоністичного живопису, третій – панорамне зображення на склепінні. На території Галичини третій тип декорування склепінь не набув поширення. Приїжджі майстри спочатку були носіями цих тенденцій. Вони реалізували поліхромії у місцевих костелах, застосовуючи широкий спектр прийомів та технік для формального вирішення настінних композицій, притаманних європейським мистецьким школам. Згодом цей досвід переймали місцеві художники, створюючи поліхромії з певними інтерпретаціями композиційних типів.