Соціокультурна складова сервісу готельно-ресторанних комплексів як предмет наукового інтересу українських дослідників

Мета статті – систематизувати наукові здобутки українських дослідників у сфері діяльності сучасних готельно-ресторанних комплексів з акцентуацією уваги на соціокультурній складовій їхнього сервісу. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових методах (аналізу, синтезу, узагальнення) та принципах об‘єктивного аналізу фактів і достовірності. Контент-аналіз наукової літератури дав змогу вирішити основне дослідницьке завдання. Структурно-системний метод – систематизувати здобуті результати. Міждисциплінарність наукової методології спонукала до використання методів, інтегрованих з низки дисциплін – економіки, культурології, мистецтвознавства а ін. Наукова новизна полягає у виявленні, аналізі та систематизації дисертаційних досліджень українських науковців у сфері діяльності сучасних готельно-ресторанних комплексів з акцентуацією уваги на культурно-дозвіллєвій та рекреаційно-релаксаційній складовій їхнього сервісу. Висновки. В українській науці спроби дослідження культурно-дозвіллєвої і рекреаційно-релаксаційної складової сервісу готельно-ресторанних комплексів втілені лише в окремих публікаціях. Водночас у науці лише утверджується комплексне поняття «готельно-ресторанний» комплекс. Діяльність останніх як осередків культури і дозвілля залишається на маргінесі сучасного дослідницького інтересу. Як важлива складова сучасного сервісу соціокультурна діяльність зазвичай зводиться до матеріально-технічних і галузево-виробничих моментів. Проте культурно-дозвіллєва і рекреаційна складова діяльності сучасних комплексів впливає на трансформацію традиційного підґрунтя всього життя суспільства, що свідчить про його орієнтацію на задоволення потреб і інтересів людини, що найбільшою мірою характеризує його відповідність вимогам часу, орієнтованим на гуманізацію всіх реалій життєдіяльності.