М. Вебер і веберіанство в контексті культурних досліджень

Мета дослідження. Здійснити рецепцію концепції М. Вебера в контексті генези поля культурних досліджень. Адже він є визначальною фігурою дискурсу Модерну, який сформулював його базові парадигмальні настанови, поза розумінням яких не може здійснюватися розвиток та методологічна ревізія даної дисциплінарної сфери. Методологія дослідження полягає у використанні аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, а також герменевтичних та історичних підходів. Наукова новизна. Визначення ролі теоретичної спадщини М. Вебера та спроба класифікації концептів веберознавства та веберіанства в світлі трансформацій дисциплінарного поля культурних досліджень. Відслідковується значення трансформації ідеї культурних цінностей для концепту культурної гегемонії на тлі переосмислення розуміння культури як трансцендентальної царини та сфери ординарного. Висновки. Проаналізовано історичний контекст німецької гуманітаристики межі ХІХ–ХХ століть (В. Дільтай, Е. Маєр, Г. Ріккерт) як тло формування веберівського інтересу до наук про культуру та його орієнтації на методологічний індивідуалізм в логіці диференціації релігійного та світського, традиційного та модерного, соціального та культурного, політичної культури та культурної політики. Надана класифікація базових робіт представників веберознавства (М. МакКінон, Ф. Рейс, В. Шлюцер) та веберіанства (М. Вальзер, Дж. Пітс), які вивчали та розвивали ідеї М. Вебера щодо розуміння культури. Зокрема пояснюється значення та базові стратегії інтерпретації специфіки Модерну та ролі автономії його варіанту культури. Доводиться, що вплив теоретичної спадщини М. Вебера можна відслідкувати в усіх дисциплінарних сферах поля культурних досліджень. Веберіанські розробки знайшли своє продовження в сфері теоретичної культурології, культурної історії, а також соціології культури та культурній соціології. Особливе значення ідеї М. Вебера відіграли на різних етапах становлення бірмінгемської школи Cultural Studies, що є базовою для переосмислення поля культурних досліджень в другій половині ХХ століття.