Концептуальне проєктування як платформа передачі сучасної аріхтектурної та дизайнерської творчості
Анотація
Мета дослідження. Визначити перспективи й узагальнити характерні особливості концептуального проєктування в архітектурі і дизайні в контексті проєктного мислення на сучасному етапі для науково обґрунтованого використання принципів концептуального проєктування. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному використанні загальнонаукових методів дослідження: аналіз літературних та архівних джерел, натурні дослідження і фіксації, аналіз проєктних матеріалів, аналіз розвитку функціональної структури архітектурного простору, узагальнення раніше запропонованих ідей та пропозицій. Наукова новизна. На основі проведених наукових досліджень і аналізу існуючих літературних даних в сфері концептуального проєктування в архітектурній і дизайнерській творчості: узагальнено принципи формування концептуального дизайн-проєктування; виявлені характерні особливості проєктних концепцій в архітектурі та дизайні; узагальнено та систематизовано досвід існуючих підходів формування проєктних концепцій в архітектурно-дизайнерській практиці; доведено, що проєктна концепція є відправною точкою формування архітектурного та дизайнерського проєктів; визначені основні принципі формування концептуального проєктування в архітектурному і дизайнерському творі в контексті виразу основної ідеї майбутнього проєкту. Висновки. В результаті проведеного дослідження визначені характерні особливості проєктних концепцій в архітектурі та дизайні, сформульовані методологічні принципи формування концептуального проєктування в архітектурному и дизайнерському проєктуванні, виявлені основні платформи проєктування сучасної архітектурної и дизайнерської творчості. Крім того, при створенні проєктно-творчої концепції проєктів в сучасному дизайнерському (художньому) проєктуванні необхідно ґрунтуватися на наступних інтегрованих категоріях: образ, функція, форма, естетичність, гармонійність, інноваційність, стильність. У контексті цього дослідження виділені характерні аспекти концепції, а саме: концепція в дизайн-проєкті забезпечує єдність задуму і шляхів його подальшої реалізації; всі елементи дизайн-проєкту пов'язані між собою через дизайн-концепцію; в процесі проєктування і реалізації складові частини дизайн-концепції можуть розширюватися і модифікуватися; на дизайн-концепцію впливає переконання і образ мислення проєктувальника; концепція проєкту є результатом творчості дизайнера (архітектора); концепція характеризується індивідуальністю. Концептуальне проєктування – найбільш творча частина архітектурної та дизайнерської діяльності. В проєкті домінують ідеї формування просторів, предметів і образів. Концептуальне проєктування в дизайні грає настільки важливу роль, що його переоцінити неможливо навіть теоретично, адже мова йде не просто про якийсь найважливіший компонент проєкту, а й про його основній ідеї. Саме концептуальне проєктування в дизайні багато в чому визначає вигляд майбутнього об'єкта
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Somkin, V.V. (2011). Design-concept in the context of design-ergonomic provision of exhibitionfair activity. Bulletin of the Lviv National Academy of Arts, 21.
[2] Gritsyuk, L.S. (2010). The value of forming a concept - idea in education project. Contemporary problems of architecture and construction: Science and technology. Bulletin, 25.
[3] Skorokhodova, A.V. (2008). Modern architectural environment and its impact on human behavior. Bulletin of L’viv Polytechnic National University. Architecture, 632.
[4] Ernst, T.K. (2007). Principles of formation of the architectural environment of children's educational institutions. (Dissertation, Kyiv, Ukraine).
[5] Chepelik, O.V. (2013). Artistic expression in the formation of interiors by means of fine arts, and in particular sculpture. Ukrainian Academy of Arts, 21, 118-124.
[6] Sharlay, O.V. (2019). Implementation of the concept of an inclusive city in the field of urban communications. Scientific Bulletin of Construction, 95, 1.
[7] Vasyunik-Kulieva, M.V. (2017). Universal design in the world. Retrieved from https://rcpio.ippo.kubg.edu.ua/?p=2414.
[8] Danilenko, V.Ya. (2009). Design of Central and Eastern Europe. Kharkiv: Kharkiv State Academy of Design and Fine Arts.
[9] Bondarenko, I.V. (2020). Polystylistics as a design method in the environmental design of Ukraine (on the example of the Kharkiv region). In Interuniversity collection of scientific works of young scientists. Current issues of the humanities (p. 33). Drogobich.
[10] Goloborodko, V.M. (2012). Ergonomics for designers. Kharkiv: Kharkiv State Academy of Design and Fine Arts.
[11] Khakzand, M., & Faizi, M. (2015). The position of concept in landscape design. Retrieved from https: //www.researchgate.net/publication/262726729_The_researchgate.net/publication/262726729_The_position_of_concept_in_landscape_design]
[12] Ramstedt, F. (2020). The interior design handbook: Furnish, decorate, and style your space. Sweden: Clarkson Potter.
[13] Malpass, M. (2012). Contextualising critical design: Towards a taxonomy of critical practice in product design. (PhD thesis, Nottingham Trent University, London, UK).
[14] Torabi, Z., & Brahman, S. (2013). Effective factors in shaping the identity of architecture. Middle East Journal of Scientific Research, 15(1), 106-113.
[15] Potter, N. (2006). What is a designer: Things, places and messages’? London: Hyphen Press, London.