Культурна спадщина як драйвер соціокультурного розвитку на сучасному етапі: ефективність регіональної моделі
Анотація
Мета роботи – аналіз теоретичних аспектів ефективного застосування регіональної моделі інтеграції об’єктів культурної спадщини з урахуванням особливостей проєктно-програмної діяльності в галузі культури. Методологія дослідження полягає у застосуванн культурологічного і синергетичного підходів, згідно з якими, культурна спадщина розглядається як синтез матеріальної та нематеріальної складової, як ціннісно-змістовна, складна та відкрита система, що саморозвивається, створюючи передумови для інтеграції традиційного змісту з сучасними культурними практиками. Також у роботі використано загальнонаукові методи (аналіз, систематизація теоретичних знань) та структурно-функціональний підхід, що є важливим у контексті розуміння та визначення місця культурної спадщини на сучасному етапі. Наукова новизна роботи полягає в розкритті значення регіональної моделі інтеграції культурної спадщини як теоретико-прикладного конструкту, спрямованого на ревіталізацію культурних пам’яток та об’єктів, активізуючи у такий спосіб модернізаційні процеси, пов’язані з економічним потенціалом територій. Висновки. В умовах тотальної цифровізації та глобалізації, дискусій про державну політику та управління, переходу від застарілої товароорієнтованої ідеї економічного розвитку до нової антропологічно орієнтованої стратегії розвитку зазнає змін концепція культурної спадковості. Особливої актуальності набуває проблема розробки та ефективного застосування регіональної моделі інтеграції об’єктів культурної спадщини на засадах програмно-проєктного методу. Регіональна модель реалізує на засадах традиційних та інноваційних практик технологію збереження історико-культурного та природного різноманіття з метою створення сприятливого середовища для самоорганізації культурного життя
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Akulenko, V.I. (2013). International law on the protection of cultural values and its implementation in the domestic law of Ukraine. Kyiv: LLC "IN "Justinian".
[2] Balanyuk, Y.S. (2016). Political and legal mechanisms of formation and preservation of immovable UNESCO cultural heritage sites in Ukraine. (Abstract, Yuri Fedkovich Chernivtsi National University, Chernivtsi, Ukraine).
[3] State Statistics Service of Ukraine. (2022)ю Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua.
[4] Dorofieieva, K.M. (2017). Analysis of the impact of the cultural and historical heritage objects. Economy and Society, 13, 184-190.
[5] Dubok, I. (2016). Regulatory support of the public-private partnership in the culture sector in Ukraine. Efficiency of Public Administration. 1/2(46/47), 257-265
[6] Ivanova, I., & Tolstanov, O. (2021). Ways of socio-economic development of the region. Investments: Practice and Experience, 19, 102-109. doi: 10.32702/2306-6814.2021.19.102.
[7] Kot, S.I. (2018). On the state of preservation of the cultural heritage of Ukraine: Informational and analytical materials for the parliamentary hearings. Kyiv: Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine
[8] Кrupka, Ya.A. (2014). Public-private partnership in the field of culture and art: status and prospects. Efficient Economy, 6.
[9] Lychkovakh, V. (2010). Universalism and regionalism in modern ethnocultural studies. Cultural Thought, 2, 48-53
[10] Lohvyn, M., Karpenko, N., & Shukanov, P. (2019). Historical and cultural heritage as a factor of development of regional tourist destination. Eastern Europe: Economy, Business and Management, 4(21), 393-399.
[11] Mazur, T.V. (2020). Implementation of UN and UNESCO international legal norms on the protection of cultural heritage into Ukrainian law. Legal journal of the National Academy of Internal Affairs, 19(1), 110-118. doi: 10.33270/04201901.110.
[12] Meshcheryakov, V.V. (2016). Mechanisms of state regulation in the field of protection of historical and cultural heritage and architectural monuments in the regions. (Abstract, National Academe of State Example under the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine).
[13] Myshchak, I.M. (2017). The main directions of the legislation drafting on improving the cultural heritage protection in Ukraine. Scientific Notes of the Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine., 3, 12-18.
[14] Polivach, K.A. (2012). Cultural heritage and its influence on the development of the regions of Ukraine. Kyiv: Institute of Geography NAS of Ukraine.
[15] Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 695 No. 695 “On approval of the State Strategy for Regional Development for 2021–2027”. (August, 2020). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text .
[16] Management of local cultural heritage in Ukraine: Overview of state policy, sources and models of financing. White book. (2019). Retrieved from https://reherit.org.ua/wpcontent/uploads/2019/08/White-Paper_Managementof-Local-Cultural-Heritage-in-Ukraine_State-PolicyReview-Sources-and-Funding-Models-1.pdf.
[17] Khymynets, V.V., & Tsimbolynets, H.I. (2020). Historical and cultural heritage as factor of stimulation of regional economic development. Regional Economy, 3, 57-64.
[18] Shershnyova, O.V. (2019). Formation of a new model of cultural space (on the example of communities of the Rivne region). Ostrog: FOP publisher Svynarchuk R.V.
[19] Hribar, M., Bole, D., & Pipan, P. (2015). Sustainable heritage management: Social, economic and other potentials of culture in local development. Social and Behavioral Sciences, 88, 103-110.
[20] Paolini, A. (2012). Risk management at heritage sites: A case study of the Petra World Heritage site. UNESCO France