Сучасні індустрії дозвілля як феномен масової культури

Мета роботи – дослідити особливості появи і розвитку сучасних культурних індустрій, що є породженням масової культури. Методологія дослідження поєднує системний підхід з такими методами. Структурний метод застосовано для виявлення ролі й місця масової культури в загальній системі й структури культури, а також для з’ясування структури культурних дозвіллєвих індустрій, що опосередковані технологічним субстратом та масовою культурою як сукупністю технологій і комунікацій. Культурологічний та семантичний методи обумовили визначення дослідження культурно-семантичного поля масової культури та його впливу на продуковані ним феномени. Наукова новизна роботи полягає в розширенні розуміння системи культурних індустрій дозвілля як феномену масової культури, що нарощують свій потенціал за допомогою сучасного комунікативного та інформаційного середовища. Висновки. У результат проведеного дослідження встановлено, що у соціально-культурному просторі сучасного українського суспільства, який завдяки інформаційно-комунікативним мережам становить частину глобального інформаційного простору, знаходять відбиття світові тенденції індустрії дозвілля, основні ознаки якої – мультимедійність, інтерактивність і віртуальність. Розглядаючи соціокультурний простір, у якому перебуває сучасний українець, необхідно відзначити повну інтегрованість його культурного й духовного життя у світову індустрію розваг в її вищому технологічному прояві – медіапросторі. Задоволення дозвіллєвих потреб відбувається переважно шляхом споживання інформаційно-розважального контенту, що наразі становить соціальну проблему глобального масштабу. Україна інтегрована у світову масову культуру і, відповідно, – в медіа простір. Звідси постає багатовимірність культурних потреб, що викликана багатошаровістю соціуму, який виглядає гетерогенною системою, що охоплює людей різного віку, рівня освіти, відмінних зацікавлень і цінностей