Національні архетипи в сучасному змісті моделі японської культурної політики
Анотація
Мета роботи – розкрити зміст та основні напрями реалізації моделі культурної політики Японії; обґрунтувати її особливості, пов’язані з традиційним світосприйняттям, візуальністю, чуттєвістю, східною естетикою та поєднані з орієнтацією на загальнолюдські цінності. Ця модель, основним реципієнтом якої є молодь, на відміну від багатьох моделей західних країн, реалізується в межах масової культури, суттєво впливає на американську культуру та є привабливою для мешканців інших регіонів. Методологія дослідження статті полягає у використанні таких підходів, як синхронний та діахронний аналіз, феноменологія і герменевтика в підборі та аналізі творів мистецтва, стратегії культурної політики Японії. Наукова новизна полягає в здійсненні культурологічного аналізу поєднання традиційних та сучасних культурних надбань у таких провідних жанрах японського візуального мистецтва, як аніме та манґа. Висновки. Завдяки чуттєвій сутності натури авторів, продукти японської креативної індустрії рефлектують над такими важливими загальнолюдськими проблемами, як екологія, соціальна несправедливість, моментами важливих емоційних переживань підлітків у їх ніжному віці та сімейними цінностями. Важливе контекстуальне наповнення аніме та манґа подано в надзвичайно естетичній візуальній формі, що часто дає змогу прирівнювати анімаційні й літературні витвори до творів мистецтва. Шанувальники певну кількість анімаційних фільмів і серіалів вважають прикладом ідеального балансу візуального та смислового навантаження, що дає можливість як поринути у філософічні роздуми стосовного смислу буття, свого місця в соціумі чи існуванні дихотомії добро-зло, так і просто задовольнити естетичні потреби в спогляданні прекрасного. Отже, поєднання японської думки та західних технологій реалізувалося в продуктах – аніме та манґа, що стали бажаними в європейських та західних країнах
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Benedict, R. (2005). The chrysanthemum and the sword: Patterns of Japanese culture. Boston: Houghton Mifflin.
[2] Cho, H., Disher, T., Lee, W., Keating, S.A., & Lee, J.H. (2018). Facet analysis of anime genres: The challenges of defining genre information for popular cultural objects. Knowledge Organization, 45(6), 484-499.
[3] Kochinski, L. (2016). Negotiations between the Kami and Buddha realms: The establishment of Shrine-Temples in the 8th century. Kyushu University, School of Letters, Graduate School of Humanities, Faculty of Humanities, 1, 39-45.
[4] Miyazaki, H. (1997). Mononoke Hime (jp. もののけ姫). Токіо: Ghibli.
[5] Ogawa, Y. (2021). Mieruko-chan (jp. 見え る子ちゃん). Tokio: Passione.
[6] Tamura, K. (2014). Noragami (jp. ノラガミ). Tokio: Bones.
[7] Sari, H.S., Ni, L.S., & Egi Wardana, M. (2021). Identification of miko in japan: Religious and changing roles as a part-time employee. Journal Bahasa, Sastra, dan Budaya, 1(2), 161-168.
[8] Watanabe, S. (2004). Samurai Champloo (jp. サムライチャンプルー). Токіо, Manglobe.
[9] What is Cool Japan Fund? About Cool Japan Fund. Cool Japan Fund. Retrieved from https://www.cjfund.co.jp/en/about/cjfund.html.
[10] Karpchuk, N. (2021) Cultural diplomacy to Japan. International relations, social communication of these regional studies. Regional Studies, 3(11), 169-181.
[11] Osyka, O., & Osyka, K. (2019). Theoretical analysis of the philosophical and psychological foundations of the moral principles of bushido. Collection of Scientific Works "Problems of Modern Psychology", 44, 187.