Дизайн кадру в зображальній культурі сучасної авторської режисури
Анотація
Мета статті – визначити художньо-естетичний інструментарій дизайну кадру в зображальній культурі режисури авторського кіно. Методологія дослідження. У розробці теми було застосовано комплексний підхід, зокрема використано методи систематизації, порівняння, верифікації, компаративного й текстологічного аналізів. Аналітичний метод та метод образно-стилістичного аналізу у своїй єдності було скеровано до розгляду мистецтвознавчого аспекту проблеми. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що режисерську творчість досліджено в контексті зображальної культури дизайну кадру і вона вперше постала предметом спеціального вивчення; доведено доречність використання системного методу у виявленні особливостей авторської пластичної кіномови; здійснено комплексний аналіз та окреслено особливості дизайну кадру в авторської фільмовій творчості. Висновки. Викладені в дослідженні матеріали розширюють арсенал знань щодо специфіки зображальної культури авторської режисерської кіномови в різних світоглядних моделях й уможливлюють їх застосування в навчальних курсах, створенні навчально-методичної літератури з теорії та історії кіномистецтва і телебачення, режисури
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Briukhovetska, L. (2006). Cinematography by Yuriy Illenko. Kino-Teatr, 1(63), 50-54.
[2] Illienko, Yu. (1999). Agaspherus or the Chronicle of the Second Coming of Christ. Dnipro.
[3] Illienko, Yu. (1999). The paradigm of cinema. Kyiv: Abrys.
[4] Illienko, Yu. ( 2008). Reporting to the Apostle Peter Yurka Illenka. Ternopil: Bohdan.
[5] Koshelivets, I. (1964). Sixties. Contempopary literature. Miunkhen.
[6] Krylova, V.O. (2014). The hero as the personification of the human "I" in cinematography. In The unity of education and scientific research is the main principle of the university: A collection of scientific works of the report-scientific conference of university teachers (pp. 139-141). Kyiv: Publishing House of M.P. Drahomanov NPU.
[7] Liebiediev, O., & Priadko, O. (2013). Plasticity of the cinematographic image and its components. I.K. Karpenko-Karyi National University of Theatre, Cinema an TV Scientific Bulletin, 13, 160-168.
[8] Manokha, I.P., & Fetisova, K.A. (2010). Perspectives of psychological and discursive research in modern psychology of art. Collection of scientific papers of the H.S. Kostiuk Institute of Psychology NAPNU, 162-169.
[9] Matizen, V. (2013). Cinema and life. 12 dozen interviews of the most skeptical film critic. Vinnytsia: Globus-Press.
[10] Briukhovetska, L. (2015). Serhii Paradzhanov and Ukraine. Kyiv: KMA.
[11] Cherkov, H. (2010). Transformation ofreality in the age of digital technologies. I.K. Karpenko-Karyi National University of Theatre, Cinema an TV Scientific Bulletin, 7, 128-135.
[12] Chmil, H. (2003). Author's cinema of Kira Muratova. Art history of Ukraine. Kyiv: SPD Kravchuk V.K..
[13] Epstein, J. (1921). Hellocinema. Paris: Editions de la Sirene.
[14] Gazda, J. (1970). Ukrainian school of poetic cinema. Poland: Ekran.
[15] Konrad, K., & Korcelli, J. (1973). The cinematographer observed the evolution of cinematography. Kino, 6, 23-36.
[16] Stone, J. (1989). Surrealistic chuckle from the Ukraine. New York Times.