Традиційність у розвитку живописної декорації великої церкви Києво-Печерської лаври у XVIII-XXI столітті
Анотація
Мета статті – дослідити чинник традиційності в розвитку комплексу розписів Успенського собору (Великої церкви) у ХVIII–ХХІ ст. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного й мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. Традиційність визначено як чинник розвитку монументального живопису Великої церкви (Успенського собору) Києво-Печерської лаври в 1720–2020-х рр. Розкрито, що традиційність реалізована в принципі спадкоємності при формуванні нових розписів. Досліджено наслідування низки тематико-сюжетних ліній стінопису XVII ст. – у декорації 1720-х, а також стінопису 1720-х і 1770-х – у композиціях 1811 р. і декорації кінця ХІХ ст. Висвітлено наслідування системи розписів 1720-х у живописі 1772–1777 рр., 1809 р., 1840–1843 рр. і в сучасних розписах. Доведено, що для живописної декорації ХХІ ст. основним візуальним джерелом реконструкції став живопис не 1720-х, а 1840–1843 рр. та деякі композиції 1770-х і 1811 р. Зміна розташування традиційних сюжетів визначена як один із засобів новаторства в програмах нових розписів. Простежена спадкоємність широкого спектра композицій, зокрема тематику хрещення Русі і Печерського монастиря. Висновки. Традиційність суттєво вплинула на процес розвитку монументального живопису Великої Успенської церкви у ХVIII–ХХІ ст. У програмах нових розписів 1720-х і особливо 1894 р. простежено наслідування тематико-сюжетних ліній із попереднього розпису. Під час оновлення всієї храмової декорації інтер’єру (1772–1777, 1840–1843) та екстер’єру (1809), а також оновлення певних композицій (наприклад у 1811 р.) відбувалось наслідування живописних композицій майже без змін (це було вимогою київських митрополитів). Завдяки принципу спадкоємності у ХХІ ст. художники створили бароковий образ Великої церкви, використовуючи архівні джерела живописних композицій 1840–1843, 1811, 1772–1777 рр. Спадкоємність забезпечила в Успенському соборі історичний зв’язок розписів різних століть
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Petrov, N. (1900). About the Liquidated Mural Painting of the Kyiv-Pechersk Lavra’s Great Church. Works of the Kyiv Theological Academy, 4, 579-610; 5, 40-70.
[2] Petrov, N. (1901). About the New Mural Painting of the Kyiv-Pechersk Lavra’s Great Church. Works of the Kyiv Theological Academy, 2, 277-286.
[3] Sitkarova, О.V. (2000). Kyiv-Pechersk Lavra’s Dormition Cathedral. Kyiv: Svіato-Uspenska Kyіevo-Pecherska lavra.
[4] Sitkarova, О. (2015). The history of monumental painting of the Dormition Cathedral of the Kyiv-Pechersk Lavra. Contemporary Problems of Research, Restoration and Preservation of Cultural Heritage, 11, 277-297.
[5] Koreniuk, Yu (2011). Dormition Cathedral of the Kiev-Pechersk Lavra: theses for the ancient and modern history of the artistic ensemble. Kyiv: Institute of Cultural Studies of the National Academy of Arts of Ukraine.
[6] Orlenko, M.I. (2015). Kyiv-Pechersk Lavra’s Dormition Cathedral: Methodology and chronology of reconstruction. Kyiv: Feniks.
[7] Institute of Manuscripts in V.I. Vernadsky National Library of Ukraine Fund I. Records 5412 (no year).
[8] Brusnikina, H.P., Vashchenko, O.V., Vizir, O.P., Koval, O.P., & Kochubynska, T.V. et al. (2006). Kyiv-Pechersk Lavra is the monument of the history and culture of Ukraine. Kyiv: SPD Puhachov.
[9] Bardik, M.А. (2019). Renewal of mural paintings in the Kyiv-Pechersk Lavra’s Dormition Cathedral and Kyiv St. Sophia Cathedral in the first part of 19th century. Kyiv: Kyivska Drukarska Manufaktura.
[10] Savenko, A.I. (1901). Kyiv-Pechersk Lavra’s Great Church. Kyiv: Typography of I.N. Kushnereva i Ko.
[11] Slipchenko, N., Oshurkevych, L., & Somochkin, I. (2000). The mural painting re-creation concept in the Kyiv-Pechersk Lavra’s Dormition Cathedral. Bulletin of the Institute "Ukrzakhidproektrestavratsia", 11, 101-144.