Монументалізм як сутнісна риса творчості В. Гегамяна
Анотація
Мета роботи – дослідити монументалізм в художніх роботах В.Гегамяна як характерну рису творчої манери митця. Методологія роботи поєднує сукупність таких методів, як аналітичний, семіотичний, мистецтвознавчий, біографічний, що в підсумку дозволило досягнути об’єктивних результатів дослідження. Наукова новизна роботи полягає в систематизації й узагальненні творчості художника В.Гегамяна, зокрема розкритті сутнісних рис монументалізму як визначальної риси переважної кількості його робіт. Висновки. Ім’я одеського художника В.Гегамяна, що був основоположником графічного факультету Одеського педагогічного інституту, є маловідомим широкому загалу дослідників українського образотворчого мистецтва. З’ясовано, що пік творчих пошуків і розкриття художника припадає на 60-ті – 70-ті роки, коли В. Гегамян пише численні твори, поєднуючи елементи монументальної мови і традицій з колірною енергією сучасного живопису, відійшовши з від соцреалістичного (академічного) живопису та створюючи нереалістичні образи. Монументальність його робіт знаходила вияв у тому, що він багато і плідно експериментував із формою, яка завжди була динамічна. Відповідно, за всієї умовності фігур, В.Гегамян досягав реальної схожості, правдоподібності та виразності, створюючи семантичну багатошаровість та наділяючи їх символізмом і багатозначністю. Він постійно працював над удосконаленням техніки і створював свій власний художній стиль у мистецтві, який складався з поєднання графічної, живописної та монументальної техніки. Найглибшим рівнем є архетипна символіка, яка долає межі культурних регіонів та епох. В цьому аспекті В. Гегамян послідовно уникає прямолінійної алегоричності: символічні підтексти природним чином випливають з сюжетів картин та підібраних митцем виразних засобів. Саме це робить його твори багатоплановими: на конкретні образи накладаються додаткові сенси. Пік творчої активності радянського періоду митця збігається із появою та розвитком такого мистецького явища, як нонконформізм, до якого В.Гегамян хоч і не належав, але став знаковою постаттю для багатьох художників того часу
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Bozhko, T. O. (2013). Ethnic symbolism in mass culture: problems and consequences of application. Actual problems of the history, theory and practice of artistic culture: coll. of science works, XXXI, 104–111 [in Ukrainian].
[2] Valery Hegamyan. The Code of the Artistic Universe: film (2019). The cultural code of the universe Valery Hegamyan. URL: https://valeriygeghamyan.com/uk/kod-hudozhnogovsesvitu [in Ukrainian].
[3] Hegamyan, V. (2018). A. Diary: 1944 – ... Kyiv [in Ukrainian].
[4] Herchanivska, P. E. (2013). Chronotope in Ukrainian Orthodox culture. Actual problems of the history, theory and practice of artistic culture, XXXI, 97–103 [in Ukrainian].
[5] Darenskyi, V. Yu. (2001). The specificity of the artistic development of history: Abstract of the PhD thesis [in Ukrainian].
[6] M. Grinberg‘s house in Odesa. Monuments of the Black Sea region. URL: https://zabytki.in.ua/ru/2465/dom-grinberga-v-odesse [in Russian].
[7] Zhadeiko, O. M. (2018). Monumentality and integral unity of the composition of Valery Hegamyan: diploma [in Ukrainian].
[8] Zhadeiko, O. M. (2018). Tragedy as the "red thread" of Valery Hegamyan's work. Austria-science, 15, 4–7 [in Ukrainian].
[9] Nikishenko, Yu. I. (2000). Ornament as an ethnocultural category. Kyiv-Mohyla Academy. Proceedings, 18, 65–69 [in Ukraine].
[10] Pankiv, H. S. (2008). "Figurative geometry" as a determining principle of the decision of the
compositions of V. A. Hegamyan. Formation of fine art in the modern socio-cultural space. II All-Ukrainian science and practice conf. (Luhansk, February 9–10, 2012), 80–86 [in Ukrainian].
[11] Tarasenko, O. A. & Pankiv, A. S. (2001). V. A. Hegamyan. The flame of sadness, ignited by love: painting, graphics. Odesa: Alex Print [in Ukrainian].