Культура і сучасність
ISSN 2226-0285
УДК 792:7.5:005:304.4
Стаття Том 28, № 1, 2026

Особливості студіювання антропології мистецтва у світлі міждисциплінарної взаємодії культурології та мистецтвознавства

Павло Берест*

berest@gmail.com

Отримано 03.03.2026 Доопрацьовано 01.06.2026 Прийнято 22.06.2026 Опубліковано 29.06.2026 Сторінки 6–13 16 Переглядів

Анотація

Актуальність дослідження обґрунтовується необхідністю синтезу культурологічного та мистецтвознавчого підходів для формування цілісної парадигми антропології мистецтва та зумовлена кризою класичного формально-стилістичного аналізу, який може ігнорувати суб’єктність митця та суспільно-політичне значення творчого процесу. Метою роботи було виділити з загального переліку гуманітарних дисциплін антропологію мистецтва, проаналізувати її в контексті міждисциплінарної взаємодії таких важливих галузей науки як культурологія та мистецтвознавство. Методологічну базу дослідження становили поєднання культурно-історичного методу, системного підходу, порівняльного методу, методів аналізу та синтезу. У результаті дослідження встановлено, що антропологія мистецтва у міждисциплінарному полі культурології та мистецтвознавства функціонує не як допоміжна галузь, а як самостійний аналітичний підхід, орієнтований на дослідження людини як суб’єкта творення культурних смислів. Визначено, що її теоретико-методологічний потенціал забезпечує зміщення дослідницького фокусу з формально-стилістичного аналізу художніх форм на інтерпретацію людського досвіду, втіленого у символах, образах та культурних архетипах. Обґрунтовано, що інтеграція культурологічного та мистецтвознавчого підходів дозволяє розглядати мистецтво як форму соціокультурної комунікації та самоконструювання індивіда і суспільства. Виявлено, що антропологія мистецтва виступає теоретичною основою для осмислення мистецьких практик у контексті формування ціннісних орієнтацій, ідентичності та культурного простору. Також встановлено, що міждисциплінарний підхід розширює можливості аналізу мистецтва як складної системи взаємодії символічних, соціальних і культурних чинників. Результати роботи можуть бути використані для розробки нових стратегій розвитку викладання антропології мистецтва, де пріоритетом стає міждисциплінарний підхід, що дозволить розвивати подальші студії мистецтва, як такі, що виходять за межі традиційних підходів в сферу метаантропології та метакультурології

Показати повну анотацію

Ключові слова

міждисциплінарні зв’язки; метакультурологія; метаантропологія; культурні архетипи; соціокультурний простір; життєтворчість

ЦИТУВАТИ

Скопіювати бібліографічний опис
Berest, P. (2026). Features of the study of anthropology of art through the lens of interdisciplinary interaction between culturology and art history. Culture and Contemporaneity, 28(1), 6-13. https://doi.org/10.63009/cac/1.2026.06

Використані джерела

Показати всі джерела
  1. Androsova, D., & Markova, О. (2022). Anthropology and culturology: Methodological intersection and antitheses. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 2, 3-8.
  2. Bakke, G., & Peterson, M. (Eds.). (2017). Between matter and method: Encounters in anthropology and art. Londun: Bloomsbury Publishing.
  3. Bonvillain, N. (2010). Cultural anthropology. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall.
  4. Cassirer, E. (2021). An essay on man: An introduction to a philosophy of human culture. New Haven: Yale University Press.
  5. Durand, M. (2025). Anthropology of art. Anthropen. doi: 10.47854/a36t1776.
  6. Giordano, Ch. (2005). Homo creator. The Conception of man in social anthropology. Finance & Bien Commun, 22, 25-31. doi: 10.3917/fbc.022.0025.
  7. Just, P., & Monaghan, J. (2000). Social and cultural anthropology: A very short introduction. New York: Oxford University Press.
  8. Karpov, V., Bondyk, O., Lymar, A., & Naumov, O. (2020). Art and anthropology in the discourse of European studies. Culture and Modernity, 1, 110-117. doi: 10.32461/2226-0285.1.2020.221352.
  9. Khamitov, N. (Eds). (2024). Philosophy of science and culture: Dictionary. Kyiv: KNT.
  10. Klein, U. (2019) Between matter and method: encounters in anthropology and art. Visual Studies, 35(2-3), 305-306. doi: 10.1080/1472586X.2019.1672957 .
  11. Klekovkin, O. (2017). Art: Research methodology. Kyiv: Phoenix.
  12. Kryshtopa, M. (2023). Anthropology of art as a methodological approach to the study of Ukrainian painting. Ethnic History of the Peoples of Europe, 71, 71-77. doi: 10.17721/2518-1270.2023.71.10.
  13. Limonchenko, V.V. (2025). Philosophy of art as anthropology. In Philosophy in the modern world: Proceedings of the 6th international scientific and practical conference (pp. 25-27). Kharkiv: National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”.
  14. Lymar, H.M. (2023). Anthropology of art of the Ukrainian avant-garde of the first third of the 20th century. (Doctoral dissertation, National Academy of Culture and Arts Management, Kyiv, Ukraine).
  15. Lytvyn, S. (Eds.). (2025). Ukrainian folklore in the global cultural space. In Ukrainian contemporary humanities: Challenges and development strategies (pp. 181-211). Kyiv: NAKKKiM. 181–211.
  16. Lytvyn, S.Kh., & Dobrovolska, V.V. (2022). Preparation of a research project and presentation of scientific research results. Kyiv: Lira-K Publishing House.
  17. Nechitailo, I., Nazarkin, P., Biriukova, M., Stadnik, O., Boriushkina, O., & Rozova, O. (2022). Opportunities and some results of measuring cultural capital in sociological research practice. Journal of Interdisciplinary Research, 2022, 159-166.
  18. Pavlova, O. (2022). Visual anthropology: Formation stages and basic elements of analysis. NaUKMA Research Papers History and Theory of Culture, 5, 47-53. doi: 10.18523/2617-8907.2022.5.47-53
  19. Pecheranskyi, I., Denysіyuk, Z., Humeniuk, T., Diachuk, V., & Kosinova, O. (2023). “Objective realism”, ethnographic cinema, and the classical model of visual-anthropological research. Research Journal in Advanced Humanities, 4(3), 395-409. doi: 10.58256/rjah.v4i3.1153.
  20. Plattner, S. (2003). Anthropology of art. In R. Towse (Ed.), A handbook of cultural economics. Cheltenham: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781781008003.00007.
  21. Polishchuk, O. (2026). Aesthetic and artistic foundations of modern design: A theoretical, methodological and cultural discussion. In Architectonics of socialisation: Human in the landscape of culture (pp. 65-78). Warsaw: East European Association of Scientists. doi: 10.5281/zenodo.18406488.
  22. Pushonkova, O. (2009). Current issues in visual anthropology research. Contemporary Art, 6, 300-305.
  23. Rozova, T., & Kubko, V. (2023). Anthropology of collecting. Culturological Almanac, 1, 202-212. doi: 10.31392/cult.alm.2023.1.27.
  24. Rudenko, S. (2025). Metaculturology: Converging the science of culture and museology. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 2, 25-35. doi: 10.32461/2226-3209.2.2025.338815.
  25. Rymarenko, Yu. I. (Eds.). (1996). Concise encyclopedia of ethnostate studies. Kyiv: Dovira; Heneza.
  26. Schorch, Ph. (2023). What can museum anthropology do in the twenty-first century? Museum and Society, 21(3), 96-111. doi: 10.29311/mas.v21i3.4388.
  27. Sivers, V.A. (2025). Axiological heterogeneity of culture. In Ukrainian contemporary humanities: Challenges and development strategies (pp. 55-81). Kyiv: NAKKKiM.
  28. Sumchenko, I. (2025). The problem of interpretation in the context of cultural anthropology and philosophy of culture. In 13th Uymovsky readings: Materials of scientific readings in memory of Avenir Uymovsky (pp. 116-119). Odesa: Odesa I.I. Mechnikov National University.
  29. Vlasevich, T. (2022). Spiritual foundations of human identity: Philosophical and cultural dimension. Bulletin of Lviv University. Philosophical and Political Studies, 41, 7-13. doi: 10.30970/PPS.2022.41.1.