Інтертекстуальність в культурі рококо: пародія, пастіш та сиквел у францущькій літературі XVIII століття

Метою статті є вивчення явища культурної інтертекстуальності у французькому рококо на матеріалі прозових творів французької літератури XVIII століття. Методологія дослідження. В нашому дослідженні ми застосовуємо метод культурологічного аналізу, який розробила школа Анналів. Наукова новизна полягає у дослідженні неперекладеної пам‘ятки французького літературного рококо «Пригоди Телемака» Франсуа Саліньяка де Ла Мотта Фенелона 1699 року як феномена французької культури XVIII століття, і дослідженні культурологічного явища інтертекстуальності, який відображається в численних продовженнях (сиквелах) та пастишах-пародіях цього роману. Висновки: роман «Пригоди Телемака» є продовженням-сиквелом поеми Гомера «Одісея», п‘єса Проспера Жоліо Кребійона «Ідоменей» – пастішем роману «Пригоди Телемака», а роман П. Маріво «Телемак навиворіт» – пародією на роман Ф. Фенелона. Водночас роман Ф. Фенелона та пастиші і пародії, написані на нього, утворюють метатекст французького рокайльного роману мандрів XVIII століття.