Культуротворчий потенціал архаїзації візуальності: образотворення, режими бачення, практики
Анотація
Мета роботи. Дослідження культуротворчих особливостей архаїзації візуальності в контексті сучасного образотворення, що обумовлює появу нових естетичних практик і режимів бачення. Методологія дослідження полягає в застосуванні системного, аксіологічного і культурфілософського підходів, а також комунікативного та герменевтичного методів для осмислення характерних особливостей і стратегій інтерпретації візуальних практик в контексті сучасної культури. Наукова новизна полягає у спробі визначення культуротворчої ролі архаїчних візуальних практик в синкретизмі новітніх медіа. Висновки. У новій медійній реальності з’являються нові функції сприймання і бачення. Ідея розширення медіа корелює з розширенням сприймання. Наголос у сучасних дослідженнях робиться на динамічних аспектах бачення й конфігурації естетичного досвіду, невід’ємною частиною якого стають медіальні засоби. Вихід за межі парадигми окулярцентризму обумовлює дослідницьку увагу до вимірів процесуальності й архаїчних елементів візуального мислення. Це дає можливість розглядати візуальність у тенденціях спрощення й ускладнення образотворення у новітніх естетичних практиках, які задають нові режими бачення. Процесуальність, амбівалентність, амодальність, одночасність, утривалення бачення, змінність його ракурсів («бачення зсередини», асимптотичне, латеральне, «відгалужене» бачення), з одного боку, є свідченням регресії «розумного ока», з іншого – містить потужний культуротворчий потенціал, що дозволяє відновити забуту синергію людини зі світом та фундамент практики образотворення з первинних відчуттів. У добу нанотехнологій основою нових режимів бачення стає поріг або межа між різними медіа-форматами, що дозволяє долати різкі переходи масштабування і переключення. Це відбувається через встановлення балансу: постійний процес творчого оновлення, експресію і динаміку, коли ціле видозмінюється у процесі становлення. Через актуалізацію спрощених архаїчних форм відбувається урівноваження складності візуальної моделі культури і ідентичності
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Alforova, Z. (2008). Boundaries of the visible. Formation of visual art. Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture.
[2] Orlova, T. (2002). Aesthetics to synthesis: Сategories, universals, paradigms. Kyiv: Abrys.
[3] Iurii, M. (2006). Sociology of cultures. Kondor. Kyiv.
[4] Iung, K.-H. (2010). Рsychological types. Lviv: Astroliabiia.
[5] Makarova, A. (2020). Functions of the archetype as a value determinant of activity: Sociophilosophical analysis. Bulletin of KhNU named after V.N. Karazina. Serie "Filosofiia. Filosofski perypetii", 63. doi: 10.26565/2226-0994-2020-63-18.
[6] Alexander, J. (2003). The meanings of social life: A cultural sociology. New York: Oxford University Press. doi: 10.1093/acprof:oso/9780195160840.001.0001.
[7] Arnheim, R. (1974). Art and visual perception: A psychology of the creative eye. Oakland: University of California Press; Revised Edition.
[8] Benjamin, W., & Zohn, H. (1969). The work of art in the age of mechanical reproduction: An influential essay of cultural criticism. New York: Schocken Books
[9] Debray, R. (1996). Media manifestos: On the technological transmission of cultural forms. London, New York: Verso.
[10] Gell, A. (1998). Art and agency. An anthropological theory. Oxford: Oxford Clarendon Press.
[11] Gumbrecht, H.U. (2004). Production of presence: What meaning cannot convey. Redwood City: Stanford University Press.
[12] Jenkins, H. (2006). Convergence culture: Where old and new media collide. New-York: New York University Press.
[13] Lévy-Bruhl, L. (2018). Primitives and the supernatural (Le surnaturel et la nature dans la mentalité primitive). London: Routledge.
[14] Marion, J.-L. (2004). The crossing of the visible. Stanford: Stanford University Press.
[15] McLuhan, M. (1994). Understanding media: The extensions of man paperback. Cambridge: The MIT Press; Reprint edition.
[16] Merleau-Ponty, M. (1968). The visible and the invisible. Followed by working notes. Evanston: Northwestern Unaversity Press.
[17] Valery, P. (1964). Aesthetics. New York: Pantheon books.