Режисерські моделі авторського кіно в контексті міжкультурного діалогу. Частина 2. Творчість режисера-автора в системі міжнародного співробітництва

Мета статті полягає у виявленні проблем міжкультурного співробітництва в процесі виробництва та дистриб’юції фільмів режисерських моделей авторського кіно та визначенні наукових орієнтирів, що сприятимуть комплексному аналізу феномену українського авторського кінематографа в міжкультурному просторі. Методологія дослідження. В опрацюванні теми було використано аналітичний метод, що необхідно для вивчення мистецтвознавчого й культурологічного аспекту проблеми. Крім того, дослідниця послуговувалась методами систематизації та узагальнення, що стали в нагоді задля аргументації самобутності феномена режисури авторського кінематографа, її місця в сучасних культуротворчих процесах, а також визначення об’єктивних закономірностей, котрі характеризують авторські кінематографічні практики в сучасному міжкультурному просторі. Також застосовано крос-культурний метод, що сприяв виявленню особливостей виробництва й дистрибуції фільмів режисерських моделей авторського кіно в системі міжнародного співробітництва. Культурологічний підхід обумовив узагальнену соціокультурну спрямованість дослідження авторського кінематографа культури доби постмодерну та постпостмодерну. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проблема міжкультурного співробітництва у виробництві та дистриб’юції авторського кіно в Україні та за її межами в контексті функціонування програм міжнародної підтримки вперше постала предметом спеціального дослідження; аргументовано зміст понять «міжкультурний діалог», «копродукція» як певної специфічної цілісності та єдності взаємопов’язаних елементів; виокремлено та схарактеризовано творчість українських кінорежисерів-авторів, фільми яких було створено як міжнародні проекти; доведено доцільність використання системного методу у вивченні особливостей міжнародного фільмотворчого процесу; здійснено комплексний аналіз і виявлено особливості продукування та дистриб’юції фільмів режисерів-авторів у проектах копродукції в Україні та за її межами. Висновки. Ознайомлення з матеріалами, викладеними у статті, розширює арсенал знань щодо специфіки виробництва та дистриб’юції фільмів режисерських моделей авторського кіно в межах міжкультурних проєктів й уможливлює їх використання в навчальних курсах з теорії та історії кіно й режисури