Вітчизняна гуманістична традиція та українська лексика – першоджерела для наукової термінології фахових напрямів творення середовища
Анотація
Мета роботи – віднайти вітчизняні лексичні визначення з архітектури, урбаністики й дизайну середовища. Методологія дослідження – міждисциплінарний синтез знань на основі діалектики (Г. Гегель) та загальної теорії систем (Л. фон Берталанфі). Наукова новизна: уперше поставлено проблему повноти вітчизняної термінології з творення середовища для вираження самобутніх сенсів, згідно з кириличною гуманістичною традицією, і спеціалізацій діяльності та запропоновано ввести до наукового обігу загальне визначення групи фахових мистецьких напрямів з творення середовища життєдіяльності людини як ієрархічного середовищного образотворення, мета якого – цілісна ліпота просторових форм відповідного призначення. Висновки. Зміст запозиченої термінології потребує прискіпливішого її добору, оскільки вона покликана збагатити лексику й уточнити відповідні галузеві поняття та фахові спеціалізації, зокрема, за міжнародними кваліфікаційними визначеннями. Однак лексичні запозичення не мають достатнього потенціалу для світоглядної, ментально-когнітивної відповідності національному мовному середовищу. Для забезпечення національного філософського цілепокладання, згідно з вітчизняною слов’яно-греко-латинською традицією цілісного й правдивого Живого Слова, нам необхідно, поряд із запозиченими найменуваннями й термінологією, застосовувати насамперед національну, вітчизняну, зокрема давньослов’янську, лексику як основну, методологічну. Вітчизняна гуманістична традиція, особливості словотворення і лексичний фонд української літературної мови дають змогу повернути до ширшого застосування національне найменування змісту й мети мистецької композиції (ліпота) і ввести до наукового обігу природне визначення предметно-просторових мистецтв – «середовищне образотворення», а також «ієрархічне середовищне образотворення»
Ключові слова
ЦИТУВАТИ
Скопіювати бібліографічний описВикористані джерела
Показати всі джерела[1] Bodnar, O. (2005). Current issues of modern design theory. In Modern problems of research, restoration and preservation of cultural heritage: Collection of scientific works on art history, architectural history and cultural studies (pp. 22-27). Kyiv: Publishing House "A+S".
[2] Dyomin, M.M. (1995). Urbanization. Architecture: Short dictionary guide. Kyiv: Budivelnyk.
[3] Etymological dictionary of the Ukrainian language. (1982). Kyiv: Naukova dumka.
[4] Etymological dictionary of the Ukrainian language. (1985). Kyiv: Naukova dumka.
[5] Karavanskiy, S. (2000). Practical dictionary of synonyms of the Ukrainian language. Kyiv: Ukrainian Book.
[6] Kondel-Perminova, N.M. (2006). For the history of architectural and build education in Ukraine. In Modern problems of art education in Ukraine. Art education in Ukraine: Problems of development in the context of the Bologna process (pp. 107-126).
[7] Marder, A.P. (1995). Designe. Architecture: Short dictionary guide. Kyiv: Budivelnyk.
[8] Mosenkis, Y. (2001). Method of linguistic interpretation of art in the study of Trypillia and Aegean cultures. East and West in Possible Cultural Connections, 26-28.
[9] Mosenkis, Y.L. (2006). Ukrainian language in the Eurasian space: Trypillia genesis of melodiousness and distant family ties. Kyiv: Publishing House "A+S".
[10] Nakonechna, G. (1999). Ukrainian scientific and technical terminology. Lviv: Kalvariya.
[11] Nepyivoda, N.F. (1997). Language of scientific and technical literature (functional and stylistic aspect). Kyiv: LLC "International Financial Agency".
[12] Panko, T.I., Kochan, I.M., & Matsuk, G.P. (1994). Ukrainian terminology. Lviv: Svit.
[13] Puchkov, A.A. (2008). Poetics of ancient architecture. Kyiv: Feniks.
[14] Sverediuk, U.D. (2020). Latin heritage of Ukraine as a standard in the philosophy of the heart of Hryhoriy Skovoroda: Symbolism of the emblematic poetry of Teofan Prokopovych. Scientific developments of European countries in the area of philological researches. Riga: Publishing House “Baltija Publishing”.
[15] Bussagli, M. (2003). To understand the architecture. Firenze-Milano: Giunti Editore.
[16] Frank Lloyd Wright / Bruce Brooks Pfeiffer; Edited by Peter Gӧssel, Gabriele Leuthӓsser. Kӧln: TASCHEN GmbH.
[17] Ragon, M. (1958). About modern architecture. Paris.
[18] Dictionary of the Old Slavonic language (1958).
[19] Wright, F.L. (1953). The future of architecture. New York: Horizon Press.