Культура і сучасність
ISSN 2226-0285
Стаття Том 27, № 1, 2025

Архітектурне облаштування унійної церкви XVIII cтоліття: традиція і західні запозичення

Андрій Майовець
Отримано 03.03.2025 Доопрацьовано 02.06.2025 Прийнято 30.06.2025 Сторінки 17–30 581 Перегляд

Анотація

Метою дослідження було виявити архітектурні особливості унійної церкви XVIII століття на Правобережній Україні в контексті її конфесійної, просторової та конструктивної специфіки. У роботі застосовано комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднував методи історико-архітектурного, просторово-аналітичного, типологічного та порівняльно-стилістичного аналізу. Джерельну базу склали історичні карти, церковно-адміністративні описи, графічні зображення, а також узагальнені статистичні дані щодо конфесійної структури Правобережної України у XVIII столітті. У ході дослідження було встановлено, що архітектурний ландшафт унійної церкви сформувався в умовах складного конфесійного середовища, в якому унійна традиція виступала синтетичним явищем, поєднуючи елементи візантійського обряду, народної дерев’яної архітектури та барокових впливів латинської сакральної спадщини. Така взаємодія забезпечувала формування виразної просторово-візуальної моделі, що утверджувала конфесійну ідентичність унії в регіоні з високим рівнем релігійної конкуренції. Київська унійна митрополія охоплювала території Волині, Поділля, Київщини та Брацлавщини, де унійна присутність була нерівномірною: найбільше храмів зафіксовано на Волині й Поділлі, найменше ‒ на Київщині та Брацлавщині, що було зумовлено політичними змінами та юрисдикційними зрушеннями. У середині XVIII століття кількість унійних церков сягала 1500-1700, однак до кінця XVIII століття зменшилася до 1200-1300. У межах аналізу однонавових, тридільних та триконхових архітектурних типів храмів було встановлено, що інтер’єри унійних храмів оформлювалися багатоярусними іконостасами з різьбленням і позолотою, стінною різьбою, фресками та декоративними мотивами, які поєднували сакральну символіку з локальними орнаментальними традиціями. Особливу роль відігравали барокові елементи  ‒ виноградна лоза, пальмети, акантове листя  ‒ що підсилювали візуальну урочистість храмового простору. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів для реконструкції сакрального середовища XVIII століття, збереження архітектурної спадщини та формування науково обґрунтованих реставраційних підходів 

Показати повну анотацію

Ключові слова

сакральний простір; типологія храмів; конфесійна динаміка; іконостас; барокова стилістика; просторове зонування; зрубна техніка

ЦИТУВАТИ

Скопіювати бібліографічний опис
Maiovets, A. (2025). The architectural arrangement of the 18th-century Uniate church: Tradition and Western borrowings. Culture and Contemporaneity, 27(1), 17-30. https://doi.org/10.63009/cac/1.2025.17

Використані джерела

Показати всі джерела
  1. Bains, D. (2021). Secularization and sacred space. Oxford Research Encyclopedia of Religion. doi: 10.1093/acrefore/9780199340378.013.929.
  2. Basilian Monastery of St. Nicholas. (n.d.). Retrieved from https://map.ugcc.ua/view/37-vasyliyanskyy-monastyr-svyatogo-mykolaya-s-krehiv-lvivska-obl.
  3. Buczyło, A. (2025). Protopopies and deaneries as the element of medium level in the structures Uniate eparchies in the 17th-1st half of the 18th century on the example of Brest part of Volodymyr eparchy. In A. Jusupović, A. Paroń & A. Vukovich (Eds.), Christian Rus in the making (pp. 183-195). Leiden: Brill. doi: 10.30965/9783657794805_014.
  4. Buržinskas, Ž. (2021). Uniate sacral architecture in the Grand Duchy of Lithuania: A synthesis of confessional architecture. Art History & Criticism, 17(1), 43-58. doi: 10.2478/mik-2021-0004.
  5. Casanova, J. (2022). The Three Kyivan churches of Ukraine and the Three Romes. East/West: Journal of Ukrainian Studies, 9(1), 209-234. doi: 10.21226/ewjus714.
  6. Central State Historical Archive of Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://cdiak.archives.gov.ua/.
  7. Chernyshev, D., Ivashko, Yu., Kuśnierz-Krupa, D., & Dmytrenko, A. (2020). Role of natural landscape in perception of Ukrainian sacral architecture monuments. Landscape Architecture and Art, 17(17), 13-21. doi: 10.22616/J.LANDARCHART.2020.17.02.
  8. Church of Saint George. (2025). Historical Volyn. Retrieved from https://www.istvolyn.info/post/2097.
  9. Church of the Nativity of the Blessed Virgin Mary (Pechera village, Vinnytsia region): Map, photo, description. (n.d.). Drymba. Retrieved from https://drymba.com/uk/1032678-tserkva-rizdva-presvyatoyi-bohorodytsi-pechera-vinnytska.
  10. DeLouche, S. (2021). Religious art and architecture in 18th-century Europe. Oxford Research Encyclopedia of Religion. doi: 10.1093/acrefore/9780199340378.013.807.
  11. Echoes of the past: Radomyshl as a center of Uniate traditions. (2025). Radomyshl.city. Retrieved from https://radomyshl.city/istoriya/vidlunnya-mynuloho-radomyshl-yak-tsentr-uniatskykh-tradytsiy?utm_source.
  12. Full text of the Union of Brest-Litovsk. (n.d.). St. Josaphat Ukrainian Greek-Catholic Church. Retrieved from https://stjosaphatugcc.org/full-text-of-the-union-of-brest.php.
  13. Gorbyk, O. (2024). Dialogue of forms of European style and folk traditions baroque in Ukrainian sacred architecture. Current Problems of Architecture and Urban Planning, 70, 55-64. doi: 10.32347/2077-3455.2024.70.55-64.
  14. Goyret, P. (2022). Church and communion: An introduction to ecumenical theology (2nd ed.). Washington: The Catholic University of America Press.
  15. Guidarelli, G. (2024). The architectural and building culture of the Benedictines congregation “de Unitate” in the Renaissance. A network of monasteries and building sites. In S. Holzer, S. Langenberg, C. Knobling & O. Kasap (Eds.), Construction matters: Proceedings of the 8th international congress on construction history (pp. 1185-1191). Zurich: vdf Hochschulverlag AG. doi: 10.3218/4166-8.
  16. Iconostasis of the Trinity Gate Church. (n.d.). National Reserve “Kyiv-Pechersk Lavra”. Retrieved from https://kplavra.kyiv.ua/ua/node/104.
  17. Jakubowski, M. (2024). When patronage undermines construction. Negotiating the Uniate architecture in eighteenth-century Poland-Lithuania. In S. Holzer, S. Langenberg, C. Knobling & O. Kasap (Eds.), Construction matters: Proceedings of the 8th international congress on construction history (pp. 865-872). Zurich: vdf Hochschulverlag AG.
  18. Kaptijn, A. (2020). The Eastern catholic churches. In N. Doe (Ed.), Church laws and ecumenism. London: Routledge.
  19. Ketola, M. (2023). The Ukrainian Greek Catholic Church and the Russian threat. In H. Hurskainen & T. Laitila (Eds.), Churches in contact and collision: Multiple ways of Ukrainian and Russian churches (pp. 115-135). Leiden: Brill. doi: 10.30965/9783657793853_007.
  20. Kondratyuk, A. (2020). Trinity Gate Church of the Kyiv Pechersk Lavra. Lavra.ua. Retrieved from https://lavra.ua/uk/troyitska-nadbramna-tserkva-kiyevo-pecherskoyi-lavri/.
  21. Kosiv, R. (2022). Migrant church: Icons and wall paintings of the wooden church of St. Nicholas in Hradec Králove. Baltic Journal of Art History, 23, 69-112. doi: 10.12697/BJAH.2022.23.04.
  22. Kurhanova, O. (2023). Visualization of the book: Graphic metaphors in art decoration of Ukrainian Church Editions of the Baroque Epoque. Knygotyra, 81, 38-64 doi: 10.15388/knygotyra.2023.81.2.
  23. Kuryliak, V., Dudarets, V., & Bulatov, V. (2022). Landscape design and architecture of wooden churches in Ukraine. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe, 42(1), article number 4. doi: 10.55221/2693-2148.2317.
  24. Legun, Yu. (2004). Church visitations of the 18th-19th centuries as a genealogical source. Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Historical Sciences, 1, 300-304.
  25. Levchenko, I. (2024). The nation as a framework for art historical writing: The constructs of ‘Kyivan’ Rus’, Ukrainian Baroque, Ukrainian avant-garde. In S. Demchuk & I. Levchenko (Eds.), Entangled art histories in Ukraine (pp. 203-222). New York: Routledge.
  26. Levytska, M. (2021). Religious art under the auspices of the Basilian Order in the 18th century. History of Religions in Ukraine, 31, 235-247. doi: 10.33294/2523-4234-2021-31-1-235-247.
  27. Mayorov, M. (2018). Kyiv metropolis and other Orthodox churches before 1686 (Maps). Argument.ua. Retrieved from https://argumentua.com/stati/ki-vska-mitropol-ya-ta-nsh-pravoslavn-tserkvi-pered-1686-rokom-karti?utm.
  28. Miliayeva, L. (2023). The Ukrainian icon 11th-18th centuries (from Byzantine origins to the baroque). New York: Parkstone Press International.
  29. Olianina, S. (2023). Ukrainian baroque iconostasis and liturgical structuring of the monastery space. Interdisciplinary Cultural and Humanities Review, 2(1), 33-41. doi: 10.59214/2786-7110-2023-2-1-33-41.
  30. Pidgrushnyi, G., Marushchynets, A., & Ishchenko, Y. (2021). Kyiv metropolitan area: The problems of formation, composition and boundaries. Ukrainian Geographical Journal, 4, 47-56. doi: 10.15407/ugz2021.04.047.
  31. Shlikhta, N. (2025). The church in Ukraine: A century-long movement “Away from Moscow”. In B. Wejnert (Ed.), The global rise of autocracy: Its threat to a sustainable future (pp. 172-198). London: Routledge.
  32. Skochilyas, I. (2004). Archives of the Union church in Podillia in the 18th century: An attempt at reconstruction. Ukrainian Archeographic Yearbook, 11/12(8/9), 105-111.
  33. Skochilyas, I. (2009). The Southern border of the Galician (Lviv) eparchy in the 15th to the 18th centuries (historical and geographical aspects). Ukrainian Archeographic Yearbook, 13/14, 303-325.
  34. St. Nicholas Church. (2008). Buchach-Online. Retrieved from https://www.buchach.org.ua/home/arkhitektura/tserkva-sv-mykolaia.html.
  35. Sysyn, F.E. (2021). Wolff, Larry “Disunion within the Union: The Uniate church and the partitions of Poland” (review). Slavonic and East European Review, 99(3), 570-573. doi: 10.1353/see.2021.0083.
  36. Sysyn, F.E. (2023). Church union: The quandaries over acceptance of the Union of Brest (1595-96). Canadian Slavonic Papers, 65(3-4), 468-477. doi: 10.1080/00085006.2023.2270349.
  37. Tretiak, K. (2024). The lost elements of Ukrainian baroque architectural monuments of Kyiv. Ethnic History of European Nations, 73, 48-55. doi: 10.17721/2518-1270.2024.73.06.
  38. Upart, A. (2021). Ruthenians in early Modern Rome: Art and architecture of a Uniate community, 1596-1750. (PhD dissertation, University of Chicago, Chicago, USA).
  39. Urakina, A. (2022). Transformation of church architectural composition in Ukraine between the tenth and eighteenth centuries as a theoretical basis of restoration. Journal of Heritage Conservation, 69, 15-25. doi: 10.48234/WK69UKRAINE.
  40. van der Tol, M., & Gorski, P. (2022). Secularisation as the fragmentation of the sacred and of sacred space. Religion, State & Society, 50(5), 495-512. doi: 10.1080/09637494.2022.2144662.
  41. Voron, B. (2021). Ancient wooden churches in Volyn. Artes. Retrieved from https://artes-almanac.com/starovynni-dereviani-tserkvy-na-volyni/?utm.
  42. Wooden temples of Ukraine: The most interesting, most beautiful, oldest, largest. (n.d.). Landmarks.in.ua. Retrieved from https://landmarks.in.ua/interesting/interesting-wood-church-in-ukraine1.
  43. Zielecka-Mikołajczyk, W. (2022). Archives of the Greek Catholic Bishopric in Przemysl and the reform of the Uniate church in the 17th and 18th centuries. In M. Wiśniewska-Drewniak & K. Pepłowska (Eds.), Documents, archives, contexts (pp. 25-38). Leiden: Brill. doi: 10.14220/9783737014724.25.