Мистецька спадщина як фундамент культурної ідентичності в сучасному типографічному дизайні України

Актуальним тематичним напрямом гуманітарної сфери і проєктної діяльності в ХХІ  столітті стало вивчення культурної ідентичності в умовах глобалізації, втілення ідеї єдності розмаїття та цінності локальних культур та формування методів впливу на процеси графічного дизайну. Мета статті полягала в аналізі типографічного дизайну з українською ідентичністю впродовж 2014-2024 років та дослідженні джерел культурної спадщини України, до яких зверталися дизайнери ХХІ  століття у розробці шрифтів і літерацій. Результати підтвердили, що типографічний дизайн – важливий компонент відтворення культурної ідентичності в проєктах українських дизайнерів, що цілком узгоджувалося з міжнародною практикою. З’ясовано, що відтворення української ідентичності в шрифтах і типографії здійснювалося зверненням до джерел культурної спадщини України 4-х груп: традиційна українська писемність, синтезований досвід шрифтового мистецтва початку ХХ століття, творчість конкретних художників-графіків ХХ століття, окремі типографічні артефакти (почерки культурних діячів, ретросвітлини вивісок міських крамниць, книжкова і журнальна графіка першої половини ХХ століття, архівні документи). Було виявлено два етапи розвитку цифрового шрифтового контенту з українською ідентичністю в період 2000-2024 років: 1)  створення шрифтових сімейств, що зробили доступними історичні напрацювання (шрифти скоропису, Георгія Нарбута та його послідовників); 2) зростання українських шрифтів глокального дизайну і розширення джерельної бази звернень до культурної спадщини. Визначено реалізовані підходи та незаповнені лакуни у зверненні до культурної української спадщини, доведено дослідницький, синтетичний і експериментальний характер проєктування в типографічному дизайні України 2014-2024 років. Показано, що українські дизайнери свідомо ставилися до розробки шрифтів з українською візуальністю та просували ідею необхідності їхнього використання за допомогою соціальної комунікації. Результати є корисними для вивчення теми українськими та зарубіжними науковцями, оскільки вони відкрили особливість українського досвіду поширеної міжнародної тенденції в графічному дизайні 2020-х років