Культура і сучасність
ISSN 2226-0285
УДК 792:7.5:005:304.4
Стаття Том 28, № 1, 2026

Мандрівні єврейські їдиш трупи в театральному просторі Закарпаття (1920-1930 роки): культурологічний аспект

Олег Зайцев*

zaitsev1967@gmail.com

Отримано 05.03.2026 Доопрацьовано 02.06.2026 Прийнято 22.06.2026 Опубліковано 29.06.2026 Сторінки 14–23 19 Переглядів

Анотація

Актуальність цього дослідження зумовлена необхідністю наукового розуміння розвитку еволюції єврейського їдиш театру в театральному просторі Закарпаття 1920-1930-х років. До квітня 2026 року мандрівний єврейський театр на Закарпатті не вивчався, тому ця наукова тема залишилася маловивченою. Мета дослідження – дослідити та систематизувати мандрівні єврейські їдиш театри, розглянути витоки та динаміку театральних виступів в театральній культурі Закарпаття 1920-1930-х років. Єврейський театр залишився важливою частиною української культурної спадщини, еволюціонуючи від театральних студій та державних театрів. Їдиш театр завжди був осередком мистецького середовища, транслюючи єврейську культуру через театральне мистецтво. Методологія дослідження ґрунтувалася на використанні діалектичного, аналітичного, культурологічного, історичного, біографічного та узагальнюючого методів. У дослідженні було проаналізовано вплив мандрівних єврейських їдиш колективів на розвиток театральної культури регіону та було встановлено, що гастрольні маршрути театрів проходили через великі міста регіону (Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово). Репертуар театрів відзначався жанрово-змістовою різноманітністю, охоплюючи всі вікові категорії глядачів, водночас, враховуючи вподобання публіки, на сцені театрів надавалась перевага музичним виставам. Окрім розважальних вистав, виконувалися п’єси, які базувалися на національній єврейській драматургії, які актуалізували питання єврейської приналежності. Творчий склад театрів формувався з талановитих акторів, режисерів, музикантів з Румунії, Польщі, Австрії, Литви, України. Їх доля співпала з культурним розквітом театру, а завершена – репресіями, еміграцією, депортацію до концентраційних таборів та центрів смерті. Практичне значення дослідження полягало в можливості використання його результатів для вивчення історії театру та їх застосуванні у сфері театрознавства та культурології у збереженні національної ідентичності в дослідженні театрального мистецтва регіонів

Показати повну анотацію

Ключові слова

єврейська спадщина; регіональна культура; сценічне мистецтво; вистава; актор; еміграція; Голокост

ЦИТУВАТИ

Скопіювати бібліографічний опис
Zaitsev, O. (2026). Itinerant Jewish Yiddish theater troupes in the theatrical landscape of Transcarpathia (1920s-1930s): A cultural perspective. Culture and Contemporaneity, 28(1), 14-23. https://doi.org/10.63009/cac/1.2026.14

Використані джерела

Показати всі джерела
  1. A Habimah Jewish Theatre cannot leave Uzhhorod. (1933). Kárpáti Magyar Hírlap, 14(1-73). Retrieved from https://adt.arcanum.com/hu/view/RuszinszkoiKarpatiMagyarHirlap_1933_1/?pg=0&layout=s.
  2. Abramowicz, M. (2022). Jewish Theatre in Gdańsk, 1876-1968. Gdańsk: Publishing House of the University of Gdańsk.
  3. Ansaldo, Р. (2020). Between biznes and art: Commercial and independent companies in the Yiddish Theatre of Buenos Aires (1930-1960). Digital Yiddish Theatre Project. Retrieved from https://web.uwm.edu/yiddish-stage/between-biznes-and-art-commercial-and-independent-companies-in-the-yiddish-theatre-of-buenos-aires-1930-1960.
  4. Bakanursky, А. (2013). Jewish Theater in Odesa. Almanac, 3, 287-310.
  5. Bercovici, I. (1982). One hundred years of Jewish Theatre in Romania (1876-1976). Bucharest: Editura Kriterion.
  6. Bezarov, O. (2025). The last full house. History of the Sholem Aleichem Jewish Theater (1945-1950). Chernivtsi: Publishing and Information Centre “Misto”.
  7. Brahina, T., Brahin, Yu., & Honcharova, O. (2025). The theatre as an instrument of Soviet cultural engineering: The case of the Kharkiv State Jewish Theatre (1925-1934). Ukrainian Culture: The Past, Modern Ways of Development, 51, 129-135. doi: 10.35619/ucpmk.51.1034.
  8. Caplan, D. (2014). Nomadic chutzpah: The Vilna Troupe’s Transnational Yiddish Theatre paradigm, 1915-1935. Theatre Survey, 55(3), 296-317. doi: 10.1017/S0040557414000325.
  9. Caplan, D., & Moss, R. (2023). The Dybbuk Century: The Jewish play that possessed the world. Ann Arbor: University of Michigan Press. doi: 10.3998/mpub.11522250.
  10. Dalinger, В. (Ed). (2003). Source edition on the history of Jewish Theatre in Vienna. Berlin: De Gruyter.
  11. Habamah in Uzhhorod. (1927). Ruszinszkói Magyar Hírlap, 8(1-71). Retrieved from https://adt.arcanum.com/hu/view/RuszinszkoiKarpatiMagyarHirlap_1927_1/?pg=0&layout=s.
  12. Ionel, А. (2021). The story of the Yiddish Theatre in Romania. Muzeon. Retrieved from https://muzeon.ro/en/the-story-of-the-yiddish-theatre-in-romania.
  13. Leaflet: Jewish Theatre – opera, 1921. (1921). Liptov Museum in Ružomberok. Retrieved from https://slovakiana.sk/kulturne-objekty/cair-ko1j50j?url=%7B%22page%22%3A%221%22%2C%22lm%22%3A%220%22%2C%22search%22%3A%22Haor%22%2C%22sort%22%3A%22rank%22%2C%22sortDirection%22%3A%221%22%2C%22searchByKeywords%22%3A%22true%22%2C%22index%22%3A1%2C%22total%22%3A3%7D&fromPage=ko.
  14. Leaflet: Jewish Theatre in Mýto. (1927). Liptov Museum in Ružomberok. Retrieved from https://slovakiana.sk/en/cultural-objects/cair-ko1l5gn?url=%7B%22page%22%3A%221%22%2C%22lm%22%3A%220%22%2C%22search%22%3A%22Habimah%22%2C%22sort%22%3A%22rank%22%2C%22sortDirection%22%3A%221%22%2C%22searchByKeywords%22%3A%22true%22%2C%22index%22%3A0%2C%22total%22%3A1%7D&fromPage=ko.
  15. Madi, G., & Sakal, I. (2023). The experience of living as a minority in Transcarpathia between the two world wars: Two examples from fiction. Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica, 2(1), 76-101. doi: 10.58423/2786-6726/2023-1-76-101.
  16. Meleshkina, I. (2015). The Theater of the Coryphaei and Jewish Theater: Intersecting paths. I.K. Karpenko-Karyi Kyiv National University of Theatre, Cinema and Television Bulletin, 17, 42-46.
  17. Meleshkina, I. (2020). Wandering stars in Ukraine: Pages of the history of Jewish Theater. Kyiv: Dukh i Litera.
  18. Museum of Family History. (n.d.). Zalmen Zylbercweig. Retrieved from https://www.museumoffamilyhistory.com/yt/lex/Z/zylbercweig-zalmen.htm.
  19. Museum of the Yiddish Theatre. (n.d.a). Retrieved from https://www.moyt.org/pyafp/men.htm.
  20. Museum of the Yiddish Theatre. (n.d.b). Shlomo Prizament. Retrieved from https://www.moyt.org/lex/P/prizament-shlomo.htm.
  21. Ovcharenko, T. (2009). Cultural aspects of the evolution of Jewish Theater in Ukraine. (PhD dissertation, Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv, Ukraine).
  22. Pinchevska, B. (2013). The work of Jewish artists of Eastern Galicia 1900-1939. Korsun-Shevchenkivskyi: Korsun Publishing House “Vsesvit”.
  23. Polonskyi, V. (2024). Some aspects of development of culture and art of the Jewish minority of Ukraine: History and present. I.K. Karpenko-Karyi Kyiv National University of Theatre, Cinema and Television Bulletin, 35, 283-293. doi: 10.34026/1997-4264.35.2024.318139.
  24. Quint, A., & Siegel, A.M.-K. (2023). (Eds.). Women on the Yiddish stage. Oxford: Legenda.
  25. Rindyuk, N., Bakulina, N., & Umanska, A. (Eds.). (2018). Pages of Jewish Art in Ukraine. Kyiv: Dukh i Litera.
  26. Sandrow, N. (1996). Vagabond stars: A world of Yiddish Theater (Judaic traditions in literature, music, and art). Syracuse: Syracuse University Press.
  27. Shereheiy, Yu. (1993). An outline of the history of Ukrainian theaters in Transcarpathian Ukraine until 1945. Priashiv: Notes of the Shevchenko Scientific Society.
  28. Shtetl Routes. (n.d.). Kock – guide. Retrieved from https://shtetlroutes.eu/pl/kock-przewodnik/.
  29. Simakova, S. (2023). The Kyiv Jewish Theatre “Mazltov” of Heorhii Melskyi in the memoirs of its participants. Kyiv: Dukh i Litera.
  30. Stepanchykova, T. (2005). History of Jewish Theater in Lviv: Through thorns to the stars. Lviv: Liha-Pres.
  31. The Beggar Musician. (1928). Ruszinszkói Magyar Hírlap, 9(1-62). Retrieved from https://adt.arcanum.com/hu/view/RuszinszkoiKarpatiMagyarHirlap_1928_1/?pg=0&layout=s.
  32. The guest performance of the Strammer Theatre troupe in Uzhhorod. (1927). Ruszinszkói Magyar Hírlap, 8(73-146). Retrieved from https://adt.arcanum.com/hu/view/RuszinszkoiKarpatiMagyarHirlap_1927_2/?pg=0&layout=s.
  33. The Jewish theatre has opened. (1922). Ruszinszkói Magyar Hírlap, 19. Retrieved from https://lexikon.katolikus.hu/R/Ruszinszk%C3%B3i%20Magyar%20H%C3%ADrlap.html.
  34. The New York Public Library Digital Collections. (1931). The blind clown. A girl’s secret. Rosie from Slobodka. Retrieved from https://digitalcollections.nypl.org/items/c1b48f30-c6d1-012f-c71d-58d385a7bc34?canvasIndex=0.
  35. Theatre “Haor”. (1937). New Gazette. Retrieved from https://hungaricana.hu.
  36. Theatre Baratoff. (1932). Jewish People’s Newspaper. Retrieved from https://adt.arcanum.com.
  37. Theatre. (1924). Jewish People’s Newspaper. Retrieved from https://adt.arcanum.com.
  38. Theatre. (1931). Carpathian Hungarian News. Retrieved from https://hungaricana.hu.
  39. Theatre. (1932). Jewish People’s Newspaper. Retrieved from https://adt.arcanum.com.
  40. Theatre. (1937a). Jewish People’s Newspaper. Retrieved from https://adt.arcanum.com.
  41. Theatre. (1937b). Jewish People’s Newspaper. Retrieved from https://adt.arcanum.com.